Психологічно готовою до навчання дитина вважається тоді, коли:
здатна розуміти вимоги вчителя і свідомо виконувати їх;
проявляє інтерес при виконанні завдань;
має достатній словниковий запас, наявність фонематичного слуху,
достатній розвиток дрібної моторики;
якість знань, що має дитина, ступінь їх усвідомленості, чіткість
уявлень, можливість використання раніше набутого досвіду легко
застосовується;
здатна зосередитись і тривалий час утримувати увагу;
здатна діяти організовано;
йде до школи з бажанням вчитися!
Психофізіологічні особливості першокласників:
мислення стає домінуючою психічною функцією і починає визначати поступово і роботу всіх інших психічних функцій (пам’яті, уваги, сприйняття);
розвиток мислення сприяє появі нової властивості особи дитини – рефлексії, тобто усвідомлення себе, свого положення в сім’ї, класі, оцінка себе як учня: хороший – поганий;
оцінку себе;
дитина створює з того, як відносяться до неї навколишні, близькі люди;
дитина 6-ти років зазвичай мислить конкретними категоріями, виділяє перш за все зовнішні ознаки, що характеризують дію об’єкту (що він робить), або його призначення (для чого він робить);
дитина ще погано володіє мовою, їй легше завчити все, ніж відтворювати текст своїми словами;
увага нестійка;
можливості вольового регулювання уваги у дитини 6-ти років обмежені.
Шкільна дезадаптація – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності.
Особливі категорії дітей, схильних до дезадаптації:
гіперактивні діти – це “над” активні діти, яким важко всидіти на одному місці, мовчати, підкорятись інструкціям;
агресивні діти – це діти, які часто сперечаються, сердяться, б’ються, звинувачують інших у своїх помилках;
тривожні діти – це діти, які постійно занепокоєні, полохливі, легко засмучуються.
Поради батькам щодо запобігання шкільної дезадаптації:
формуйте позитивне ставлення до школи;
формуйте адекватну самооцінку;
хваліть частіше, а не докоряйте;
любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, як вона є;
привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-ти річній дитині;
не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;
виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;
навчайте етичних норм спілкування з однокласниками та дорослими;
частіше згадуйте себе в дитячому віці!
Рівні адаптації першокласника ( за Г.Чуткіною).
Високий рівень адаптації.
Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно;
навчальний матеріал засвоює легко;
добре засвоює програмовий матеріал, розв’язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя;
доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю;
виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків;
має у класі позитивний статус.
Середній рівень адаптації.
Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно;
засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв’язує типові задачі;
зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребуй контролю з боку дорослого;
зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе;
майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання;
доручення виконує сумлінно;
дружить з багатьма.
Низький рівень адаптації.
Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров’я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу;
до уроків готується и нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків;
може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку;
для розуміння нового матеріалу і розв’язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків;
доручення виконує під контролем і без особливого бажання;
пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.
Перебіг процесу адаптації залежить від багатьох факторів:
стану здоров’я дитини;
підготовленості дитини до школи;
позитивної думки першокласника про вчителя;
співпраці батьків з вчителями;
вміння подолати труднощі;
сімейної ситуації.