Адаптація дитини до 1 класу

Психологічно готовою до навчання дитина вважається тоді, коли:

• здатна розуміти вимоги вчителя і свідомо виконувати їх;

• проявляє інтерес при виконанні завдань;

• має достатній словниковий запас, наявність фонематичного слуху,

• достатній розвиток дрібної моторики;

• якість знань, що має дитина, ступінь їх усвідомленості, чіткість

• уявлень, можливість використання раніше набутого досвіду легко

• застосовується;

• здатна зосередитись і тривалий час утримувати увагу;

• здатна діяти організовано;

• йде до школи з бажанням вчитися!

Психофізіологічні особливості першокласників:

• мислення стає домінуючою психічною функцією і починає визначати поступово і роботу всіх інших психічних функцій (пам’яті, уваги, сприйняття);

• розвиток мислення сприяє появі нової властивості особи дитини – рефлексії, тобто усвідомлення себе, свого положення в сім’ї, класі, оцінка себе як учня: хороший – поганий;

• оцінку себе;

• дитина створює з того, як відносяться до неї навколишні, близькі люди;

• дитина 6-ти років зазвичай мислить конкретними категоріями, виділяє перш за все зовнішні ознаки, що характеризують дію об’єкту (що він робить), або його призначення (для чого він робить);

• дитина ще погано володіє мовою, їй легше завчити все, ніж відтворювати текст своїми словами;

• увага нестійка;

• можливості вольового регулювання уваги у дитини 6-ти років обмежені.

Шкільна дезадаптація – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності.

Особливі категорії дітей, схильних до дезадаптації:

• гіперактивні діти – це “над” активні діти, яким важко всидіти на одному місці, мовчати, підкорятись інструкціям;

• агресивні діти – це діти, які часто сперечаються, сердяться, б’ються, звинувачують інших у своїх помилках;

• тривожні діти – це діти, які постійно занепокоєні, полохливі, легко засмучуються.

Поради батькам щодо запобігання шкільної дезадаптації:

• формуйте позитивне ставлення до школи;

• формуйте адекватну самооцінку;

• хваліть частіше, а не докоряйте;

• любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, як вона є;

• привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-ти річній дитині;

• не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;

• виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

• навчайте етичних норм спілкування з однокласниками та дорослими;

• частіше згадуйте себе в дитячому віці!

Рівні адаптації першокласника ( за Г.Чуткіною).

Високий рівень адаптації.

1. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно;

2. навчальний матеріал засвоює легко;

3. добре засвоює програмовий матеріал, розв’язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя;

4. доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю;

5. виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків;

6. має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації.

1. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно;

2. засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв’язує типові задачі;

3. зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребуй контролю з боку дорослого;

4. зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе;

5. майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання;

6. доручення виконує сумлінно;

7. дружить з багатьма.

Низький рівень адаптації.

1. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров’я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу;

2. до уроків готується и нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків;

3. може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку;

4. для розуміння нового матеріалу і розв’язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків;

5. доручення виконує під контролем і без особливого бажання;

6. пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

Перебіг процесу адаптації залежить від багатьох факторів:

• стану здоров’я дитини;

• підготовленості дитини до школи;

• позитивної думки першокласника про вчителя;

• співпраці батьків з вчителями;

• вміння подолати труднощі;

• сімейної ситуації.