Адаптація дитини до 1 класу

Психологічно готовою до навчання дитина вважається тоді, коли:

  • здатна розуміти вимоги вчителя і свідомо виконувати їх;

  • проявляє інтерес при виконанні завдань;

  • має достатній словниковий запас, наявність фонематичного слуху,

  • достатній розвиток дрібної моторики;

  • якість знань, що має дитина, ступінь їх усвідомленості, чіткість

  • уявлень, можливість використання раніше набутого досвіду легко

  • застосовується;

  • здатна зосередитись і тривалий час утримувати увагу;

  • здатна діяти організовано;

  • йде до школи з бажанням вчитися!


Психофізіологічні особливості першокласників:

  • мислення стає домінуючою психічною функцією і починає визначати поступово і роботу всіх інших психічних функцій (пам’яті, уваги, сприйняття);

  • розвиток мислення сприяє появі нової властивості особи дитини – рефлексії, тобто усвідомлення себе, свого положення в сім’ї, класі, оцінка себе як учня: хороший – поганий;

  • оцінку себе;

  • дитина створює з того, як відносяться до неї навколишні, близькі люди;

  • дитина 6-ти років зазвичай мислить конкретними категоріями, виділяє перш за все зовнішні ознаки, що характеризують дію об’єкту (що він робить), або його призначення (для чого він робить);

  • дитина ще погано володіє мовою, їй легше завчити все, ніж відтворювати текст своїми словами;

  • увага нестійка;

  • можливості вольового регулювання уваги у дитини 6-ти років обмежені.


Шкільна дезадаптація – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності.

Особливі категорії дітей, схильних до дезадаптації:

  • гіперактивні діти – це “над” активні діти, яким важко всидіти на одному місці, мовчати, підкорятись інструкціям;

  • агресивні діти – це діти, які часто сперечаються, сердяться, б’ються, звинувачують інших у своїх помилках;

  • тривожні діти – це діти, які постійно занепокоєні, полохливі, легко засмучуються.

Поради батькам щодо запобігання шкільної дезадаптації:

  • формуйте позитивне ставлення до школи;

  • формуйте адекватну самооцінку;

  • хваліть частіше, а не докоряйте;

  • любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, як вона є;

  • привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-ти річній дитині;

  • не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;

  • виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

  • навчайте етичних норм спілкування з однокласниками та дорослими;

  • частіше згадуйте себе в дитячому віці!


Рівні адаптації першокласника ( за Г.Чуткіною).

Високий рівень адаптації.

  1. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно;

  2. навчальний матеріал засвоює легко;

  3. добре засвоює програмовий матеріал, розв’язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя;

  4. доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю;

  5. виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків;

  6. має у класі позитивний статус.


Середній рівень адаптації.

  1. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно;

  2. засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв’язує типові задачі;

  3. зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребуй контролю з боку дорослого;

  4. зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе;

  5. майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання;

  6. доручення виконує сумлінно;

  7. дружить з багатьма.


Низький рівень адаптації.

  1. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров’я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу;

  2. до уроків готується и нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків;

  3. може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку;

  4. для розуміння нового матеріалу і розв’язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків;

  5. доручення виконує під контролем і без особливого бажання;

  6. пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.


Перебіг процесу адаптації залежить від багатьох факторів:

  • стану здоров’я дитини;

  • підготовленості дитини до школи;

  • позитивної думки першокласника про вчителя;

  • співпраці батьків з вчителями;

  • вміння подолати труднощі;

  • сімейної ситуації.